Чому мешканці міст віддають перевагу тому, щоб запаркувати авто найближе до будинку, аніж мати замість парковки поряд із будинком зелену галявину? Бо їм здається, що так простір використовується функціонально – для паркування. Лектор роз'яснює, чому це твердження помилкове, а також наводить численні аргументи й приклади функціональності зелених насаджень.

Що таке функціональність зелених насаджень? Зелені території біля наших будинків мають не лише естетичний бік, їх можна використовувати для потреб мешканців, тобто зробити функціональними. Наприклад, облаштувати на галявині біля багатоповерхівки місце для спорту, виставковий простір, проводити кінопокази або нетворкінги сусідів – будь-яку активність, яка потрібна жителям.

Войцєх Янущик, ландшафтний архітектор, Фонд "Ландшафти"

- Яка базова i вища цінність територій зелених насаджень у місті?
- Як запобігти знищенню територій зелених насаджень?
- Як розбудовувати зелені зони у містах з допомогою партисипації, а також як самі зелені території сприяють партисипаторній демократії?
- Чи потрібні великі суми коштів на розбудову зелених зон (спойлер: потрібні, але є способи ефективно зекономити)?
- Чому екологічна цінність зелених насаджень найголовніша, але розпочинаємо розбудову зелених зон із їх функціональності?

З лекції ви отримаєте відповідь на такі питання:

Лектор: Войцєх Янущик, ландшафтний архітектор, Фонд "Ландшафти"

Ландшафтний архітектор, Голова Фонду "Ландшафти", експерт Інституту ландшафтної архітектури Люблінського Католицького Університету, консультант з питань ландшафтної архітектури Національного інституту архітектури і урбаністики, співвласник проєктної майстерні "Garden Concept – Ландшафтні Архітектори". Разом із групою "Garden Concept" здобув низку відзнак і нагород у конкурсах на тему публічних і комерційних просторів. У своїй комерційній діяльності керується авторською ідеєю: "Сад – це також дім", акцентуючи увагу на функціональному та рівноправному характері присадибних територій.

Детально про ці та інші особливості функціональності зелених насаджень, а також про досвід Китаю та Любліна у розбудові зелених зон слухайте у лекції.

лекція

Газони у містах це своєрідна інтегральна територія кожної зеленої зони. Поряд із естетичними функціями газони є запорукою екологічно-дружнього міста: газони збільшують вологість повітря, виробляють кисень, гальмують швидкість вітру, злагоджують амплітуду температур, знижують рівень шуму.

Крім рівно підстрижених, "статних" класичних зелених газонів – так званих "англійських" – у містах набули поширення квіткові луки, травники.

У лекції ви знайдете відповіді на питання про те, як в умовах міста, що має обмежений бюджет на утримання газонів, розвивати квіткові луки й екстенсивні газони.

- Як у міських умовах створювати екстенсивні газони й сприяти розростанню квіткових лук?
- Як квіткові луки та екстенсивні газони впливають на біологічне різноманіття міст?
- Який газон – квіткова лука чи екстенсивний – буде більш економічно вигідний в утриманні?
- Як сприяти естетично привабливому вигляду екстенсивних газонів протягом тривалого часу?

Також лектор обговорює питання про те:

Крім того, у лекції наводяться лайфхаки для активної громади й міських управлінці: як зробити квіткові луки туристично привабливими і тим самим залучити кошти на їх утримання й розвиток.

лекція

Попри урбанізацію, зазвичай, коли вирішуємо, де відпочити, то найчастіше їдемо з міста – на природу, такі рішення притаманні містянам в усьомі світі. З лекції ви дізнаєтесь про те, як зелені мережі сприяють комфорту проживання у містах, наслідуючи природу. Переважно мета зеленої мережі – усунути бар'єри для безперешкодного руху, створити своєрідний об'єднаний ландшафт, що не залежно від вуличного руху транспорту та міської метушні, максимально сприятиме рекреації.

Фактично йдеться про те, що коли місто пронизане зеленою мережею, то гулячи містом пішки чи на велосипеді ми пересуваємось із однієї паркової зони до іншої безперешкодно, оскільки усі зелені території є рекреаційною мережею.

У лекції обговорюються практичні кейси створення зелених мереж: наприклад, Смарагдове місто у Бостоні, США та мережа Любліна у Польщі.

За запитом слухачів на практичних заняттях спільно з лектором буде нагода проаналізувати чи є можливість зробити таку зелену мережу у вашому місті.

лекція

Лекція – розмова про те, як міста мають реагувати на зміни клімату та якими конкретними діями ми можемо впливати на міський простір, щоби полегшити ці зміни для комфорту проживання у місті. Наприклад, в Польщі та Україні у містах може подовгу не бувати дощів, а потім – короткочасні зливи. Як це використати? Створювати міста-губки, у яких інфраструктура буде доповнена зеленою та голубою (водною) інфраструктурою: зокрема, збирати дощову воду для сповільнення її випаровування, що вплине на мікроклімат та флору й фауну міста.

Лектор роз'яснює, чому для створення зеленої і блакитної (голубої) інфраструктури важлива партисипація, тобто залучення мешканців міста.

- Які урбаністичні елемент повинні спільно працювати у системі збирання води в місті?
- Навіщо висаджувати зелені дахи в новобудовах?
- Які конкретно технології збирання води у містах є ефективними та як їх запровадити?

Крім того обговорюються питання:

лекція

В Україні за останні роки бюджет участі або як ще називають – громадський бюджет – став знайомий практично усім активним мешканцями: громадський бюджет це процес, в рамках якого мешканці пропонують ідеї щодо видатків місцевого бюджету, а згодом, голосуючи, вирішують, які з ідей (проєктів) будуть профінансовані.

У Польщі з 2019 року усі міста зобов'язані виділяти кошти на громадський бюджет. Проте так було не завжди: практика бюджету участі була принесена до Польщі із Бразилії у 2005-2010 роках. Перший громадський бюджет було реалізовано у місті Сопоті у 2011 році.

Маючи значний досвід у впровадженні бюджету участі, у Польщі виокремили так званий "зелений бюджет", оскільки одним із домінуючих елементів проєктів громадської участі стало озеленення міст.

- Які є плюси та мінуси громадського бюджету?
- Для чого потрібен бюджет участі?
- Чому поряд з громадським бюджетом постали проєкти, що отримали назву "зелений бюджет"?
- Чому немає однієї дефініції зеленого бюджету?

У лекціях ви дізнаєтесь про те, якими є сучасні практики громадського та зеленого бюджетів у польських містах, а також детальніше розглянете питання:

лекція

Пішохідні доріжки, тротуари, а також велосипедні маршрути є елементами так званої зеленої інфраструктури міста. Як доцільно проектувати пішохідні та велосипедні доріжки? Приклади та універсальні правила розповідає лектор – практикуючий велосипедист та лобіст інтересів велоспільноти міста Люблін.

Наприклад, проектуючи велодоріжки, варто пам'ятати, що велосипедист це не лише кремезний чоловік у шоломі, а й мама з дитиною, відповідно велодоріжка має бути пристосована для усіх користувачів.

Що ж до пішоходів, то так само слід зважати: пішоходи переважно рухаються парами або з валізами, що впливає на оптимальну ширину тротуару. Коли бачимо, що, обходячи тротуар, пішоходи протоптали доріжку на газоні, то не слід звинувачувати пішоходів – вони рухаються лінією найменшого опору. В такому випадку саме проектант заклав помилку, неправильно розташувавши тротуар.

Як велодоріжки, так і тротуари мають створюватись у місцях, де дійсно доречні. На жаль, у містах ми бачимо як у великих парках асфальтують доріжки, що цілком могли би бути трав'яними, а велосмуги створюються поряд із дорогами, де рух авто майже відсутній. Такий розбалансований підхід до навколишнього простору впливає як естетично, так і несе збитки для бюджету громади.

З лекції вчимось уникати типових помилок та дізнаємось, що потрібно для ефективного й доцільного облаштування велодоріжок.

лекція

Лекція про облаштування "кишенькових парків" – своєрідних зелених островів серед міста, що стають все популярнішими у світі. Така мода на "кишенькові парки" цілком зрозуміла: облаштувати міні-парк як, наприклад, фрагмент скверу можна як у центральних частинах міста, так і серед панельних будинків спального району. "Кишенькові парки" – це природній анклав для відпочинку, контакту з рослинністю серед міста.

Створення "кишенькових парків" може відбуватись на базі громадського зеленого бюджету, тобто із залученням коштів міста. Лектор розповість про досвід Любліна: у місті проводили ревіталізацію прстору та визначали ділянки, де такі парки можуть бути створені.

Втім, кожен "кишеньковий парк" це найперше ідея – чим ми хочемо наповнити простір. Адже на цих ділянках мешканці можуть проводити фото- та художні виставки, дивитись фільми, облаштовувати ярмарки або ж використовувати їх у будь-який інший спосіб рекреації, доцільний для конкретної громади. Наприклад, мешканці Любліну один із "кишенькових парків" облаштували як зелену лекційну зону.

Більше ідей про те як створити та застосовувати територію "кишенькового парку" слухаємо у лекції.

лекція

З 1989 року Польща вибудовує систему соціальної та професійної реабілітації людей з інвалідністю, що базується на принципах рівних можливостей, недискримінації та включення людей з інвалідністю до всіх ключових сфер суспільного та професійного життя.

Така система складається як з правових інструментів – законодавче врегулювання та акти місцевого рівня, так і з конкретної структури органів влади й місцевого самоврядування, які взаємодіють між собою. У лекції детально розглядається робота місцевої влади (на прикладі Люблінського воєводства) зі створення належних умов у місті задля повноцінного щоденного життя людей з інвалідністю.

Забезпечення роботою людей з інвалідністю, їх відпочинок не лише у сімейному колі, але й у публічному громадському просторі, різноманітні програми адаптації та допомоги, а чи медаль міського голови мешканцям, які мають особливі заслуги у сфері підтримки людей з інвалідністю – це ті завдання та інструменти для їх виконання, про які слухачі дізнаються із лекції та зможуть адаптувати для застосування у своїх громадах.

лекція

Лекція-розмова із Монікою Ліпіньскою, заступницею міського голови міста Люблін, що у Польщі, про соціальну політику міста. Управлінці Любліна позиціонують свою діяльність як таку, що створює приязне місто універсальної доступності – дружнє для всіх мешканців.

Структура органів влади, які працюють над реалізації соціальної політики міста, буде знайома мешканцям України, але окремі заходи й підходи до роботи польських колег є новими й наразі мало застосованими в Україні.

Наприклад, у міському управлінні є окремий структурний підрозділ, який координує всі заходи у місті у сфері доступності, запроваджено послугу асистента для людей з інвалідністю, щороку проводяться ярмарки активності для працевлаштування людей з інвалідністю.

Окремий блок лекції – співпраця із неурядовими громадськими організаціями, що є пріоритетом для міста. Доповідачка відзначає, що навіть в умовах браку фінансових ресурсів, але маючи надійних партнерів серед неурядових організацій, влада може робити багато справді корисних для громади заходів й проєктів.

лекція

Журналістка та волонтерка Аґнєшка Кравєц з досвіду багаторічної роботи на польському радіо "Люблін" розповідає про силу медіа для створення безбар'єрного середовища й усунення упереджень про людей з інвалідністю.

Адже на радіо може бути не лише інформація про, наприклад, те, де можна отримати соціальні виплати, а й розповіді, як роботодавцям адаптувати робоче місце так, щоб інвалідність не перешкоджала працівнику в роботі; хто надає підтримку батькам дітей з інвалідністю або про те, що культурний захід буде перекладатись на мову жестів.

Ви можете подумати: навіщо в радіо інформація про подію, яка перекладається на мову жестів? Адже глухі радіо не слухають! Проте це важливо, аби родини, колеги, знайомі людей з інвалідністю – глухих або слабочуючих – знали, що, наприклад, виставка живопису, може також перекладатися на мову жестів і так долучались до культурного життя міста.

Конкретні історії і позитивні приклади теж мають величезний вплив на слухачів, особливо у довгостроковій перспективі. Медіа показують, що люди не одні зі своїми проблемами – якщо виникла проблема, то з репортажів у медіа можна пригадати, що є місце, фонд, інституція, куди можна звернутись за допомогою.

лекція

Блок відео курсу, з яких слухачі отримають інформацію про іміджеві кампанії як спосіб інтеграції людей з інвалідністю у щоденне життя громади: культурне, соціальне, політичне.

Журналістка Аґнєшка Занько розповідає про свій досвід участі у іміджевої кампанії "Обличчя незауважуваної краси" – фотопроєкт, в рамках якого було створено календар із фотографіями жінок з інвалідністю. Фото були виставлені у торгівельних центрах та на окремій виставці у галереї. Який ефект це мало? Люди бачили, що жінки на фото самодостатні, а самі моделі поділилась враженнями, як проєкт допоміг їм боротись із комплексами та адаптуватись до буденного життя у суспільстві.

Завдяки таким кампаніям i тому, що людей з інвалідністю показують на телебаченні, запрошують на радіопередачі, описують на сторінках преси суспільство звиклося з тим, що такі люди живуть поряд із нами i мають право на те, щоб піти в кафе, зробити покупки, зустрітися з друзями чи піти разом на концерт.

лекція

Лекція складається з кількох інформаційних блоків та найперше надає інформацію про те, як у Польщі та Європейському Союзі фінансуються інституції, в тому числі громадянського суспільствоа, що займаються підвищенням кваліфікації та працевлашутванням людей з інвалідністю.

Ключове для успішності проєктів з допомоги людям з інвалідністю – співпраця. Лектор, який займається проєктами для допомоги людям з інвалідністю з боку неурядових організацій та бізнесу, зауважує, що під час співпраці з управлінням праці у Любліні були напрацьовані такі відносини, які давали змогу бути партнером адміністрації. Місцеві органи влади запрошують організації та бізнес на різноманітні навчання, конференції, у яких беруть участь люди з інвалідністю, які також були учасниками проєктів із підвищення кваліфікації, працевлаштування.

Один із прикладів проєктів, що адаптують людей з інвалідністю до щоденного міського життя, це облаштування приміщень індукційними петлям. Такі петлі є рішенням, що дозволяє особам з вадами слуху, тобто особам, які не спілкуються за допомогою мови жестів, порозумітись з іншими людьми, наприклад, у адміністрації, на рецепції.

У другому відео цього блоку розказано історію як місцева церковна парафія облаштувала індукційні петлі у костелі.

лекція