EID Academy
Платформа дистанційного навчання для депутатів місцевих рад, соціальних підприємцівта громадських активістів
Академія Європейського Інституту задля Демократії
ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ДЕМОКРАТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
ТА РОЗВИТКУ МІСТ
EID
Європейський інститут задля демократії (EID) – польська фундація, створена у 1998 році. Мета EID – підтримка демократичних змін у світі, зокрема, шляхом передачі досвіду трансформації Польщі.

Україна завжди була однією із найважливіших партнерів для EID. З 2003 року транскордонні проєкти спрямовані на польсько-українську співпрацю та обмін досвідом задля покращення роботи органів місцевого самоврядування, поліції, розбудови політичної передвиборчої культури.

Після 2013 року EID підтримує підвищення ефективності політичних лідерів, які працюють у місцевих громадах. Для цього було реалізовано проєкти задля обміну досвідом між польськими та українськими містами, орієнтовані на конкретні питання, життєво важливі для громадян.

Більше 20-ти років EID організовує та проводить навчальні візити та стажування за кордоном. Зараз EID в Україні запустили дистанційну навчальну платформу Академія EID. На платформі Академії EID доступні навчальні курси та вебінари на теми демократичних перетворень у громадах та розвитку міст.
European Institute for Democracy
Зелена архітектура
Цикл лекцій та вебінарів "Зелена архітектура" ознайомить із інноваційними рішеннями для охорони довкілля в місті й створення зелених міських просторів, доступних та безпечних для кожного. Лектори розкажуть про конкретні приклади зеленої архітектури польських міст та лайфхаки взаємодії із владою й громадою для розбудови зеленої інфраструктури.
Приязне місто
Навчальний курс, спрямований на запозичення кращих практик польського досвіду створення системи захисту і підтримки людей з інвалідністю. Така система має на меті подолання не лише фізичних, архітектурних бар'єрів, щоби міський простір був доступний для кожного, але й усунення упереджень стосовно людей з інвалідністю. Курс розроблений за участі партнерів проєкту – експертів, які відповідають за формування та реалізацію політики щодо людей з інвалідністю на місцевому рівні в Польщі.
Чесний діалог про вибори і місцеве самоврядування: чому щасливі мешканці економлять кошти міського бюджету і хто відповідальний за соціальні інновації в місті. Знайомимось з командою міської ради Гдині, що вже більше 20-ти років трансформує своє місто.
Говоримо про вибори
Курси
Записані відео-лекції
Індивідуальні та групові консультації
Як побудований курс
Сертифікат
Вебінари на вибрані теми
Візит до Польщі для налагодження партнерств
Події
Робимо міське озеленення дружнім до мешканців: як змінювати міські публічні простори
Схоже, щоліта спільнота соціальних мереж міркує над питанням: косити чи не косити? Адже ми чи не щодня спостерігаємо, як працівник комунальних служб під корінь скошують траву на міських газонах, або ж здійснюють так звану "омолоджуючу" обрізку дерев.

Якщо вас цікавить експертна думка про те, яким має бути міське озеленення, аби міський публічний простір був комфортним та дружнім до довкілля, запрошуємо на вебінар.

Спільноти небайдужих до природоорієнтованого міського простору об'єднують зусилля у різних регіонах України. Під час вебінару представники локальних громад розкажуть про реалізовані проєкти та досвід співпраці із владою у виконанні проєктів.
Коли:
29 червня о 16.00

Спікерки вебінару:

Євгенія Кулеба
, засновниця громадської організації "Місто-сад", місто Київ.
Потенціал публічних просторів та громадських ініціатив.

Анжеліка Зозуля
, аналітикиня громадської організації "Плато", місто Львів.
Створюємо квітуче міське різнотрав'я.

Оксана Майборода,
співкоординаторка громадської ініціативи "Сад історій в Рівному", місто Рівне.
Змінюємо підходи до міського озеленення.
Зусилля мешканців для озеленення міст можуть бути цілком різними: розвиток квіткових лук та газонів, як запоруки екологічно-дружнього міста, або розбудова зелених (блакитних) міських мереж, чи переосмислення способів використання публічних просторів. Долучайтесь!
Зелений бюджет – інструмент участі мешканців у озелененні міста
В Україні за останні роки громадський бюджет (бюджет участі) став знайомий практично усім активним мешканцями: в рамках громадського бюджету мешканці пропонують проєкти, ідеї, на реалізацію яких мають бути витрачені кошти місцевого бюджету, а згодом голосують та вирішують, які з ідей (проєктів) будуть профінансовані.

Польща має значний досвід у реалізації проєктів бюджету участі. Поляки виокремили так званий "зелений бюджет", оскільки одним із домінуючих елементів проєктів громадської участі стало озеленення міст.

Проєкти зеленого бюджету є в Україні, хоч часто вони не мають такої окремої дефініції з-поміж усього громадського бюджету.
Коли:
30 червня о 16:00

Спікерка вебінару:

Ірина Стасюк
, національна експертка з партисипації та громадських бюджетів, проєктна менеджерка АОМС " Асоціація учасницького розвитку громад", координаторка напрямку молодіжної політики в коаліції громадських організацій та ініціатив Рада Реформ Рівного (РРР), членкиня Координаційної ради РРР. Членкиня Координаційного комітету громадського бюджету Рівного.

Під час вебінару обговоримо:
  • діючі правила та перспективи громадського бюджету в регіонах України
  • що таке зелений бюджет та чому його виокремлюють у проєктах громадського бюджету
  • приклади проєктів зеленого бюджету
  • які проєкти подавати на громадський бюджет, щоби долучатись до гармонійного та збалансованого озеленення міста
  • як підтримувати проєкти зеленого бюджету на усіх етапах їх реалізації
  • способи взаємодії із владою для успішного залучення мешканців до озеленення міста.
Зелена архітектура
Навчаємось створювати сучасний міський простір, інклюзивний та дружній до природи, на курсі "Зелена архітектура" від Академії EID.

Цикл лекцій та вебінарів "Зелена архітектура" ознайомить із інноваційними рішеннями для охорони довкілля в місті й створення зелених міських просторів, доступних та безпечних для кожного. Лектори розкажуть про конкретні приклади зеленої архітектури польських міст та лайфхаки взаємодії із владою й громадою для розбудови зеленої інфраструктури.

Спільно із польськими експертами вчимось створювати та розвивати функціональні зелені насадження, "кишенькові парки", міські квіткові луки, зелені мережі міста.
Функціональні зелені насадження
Чому мешканці міст віддають перевагу тому, щоб запаркувати авто найближе до будинку, аніж мати замість парковки поряд із будинком зелену галявину? Бо їм здається, що так простір використовується функціонально – для паркування. Лектор роз'яснює, чому це твердження помилкове, а також наводить численні аргументи й приклади функціональності зелених насаджень.

Що таке функціональність зелених насаджень? Зелені території біля наших будинків мають не лише естетичний бік, їх можна використовувати для потреб мешканців, тобто зробити функціональними. Наприклад, облаштувати на галявині біля багатоповерхівки місце для спорту, виставковий простір, проводити кінопокази або нетворкінги сусідів – будь-яку активність, яка потрібна жителям.

Войцєх Янущик, ландшафтний архітектор, Фонд "Ландшафти"
- Яка базова i вища цінність територій зелених насаджень у місті?
- Як запобігти знищенню територій зелених насаджень?
- Як розбудовувати зелені зони у містах з допомогою партисипації, а також як самі зелені території сприяють партисипаторній демократії?
- Чи потрібні великі суми коштів на розбудову зелених зон (спойлер: потрібні, але є способи ефективно зекономити)?
- Чому екологічна цінність зелених насаджень найголовніша, але розпочинаємо розбудову зелених зон із їх функціональності?

З лекції ви отримаєте відповідь на такі питання:
Лектор: Войцєх Янущик, ландшафтний архітектор, Фонд "Ландшафти"

Ландшафтний архітектор, Голова Фонду "Ландшафти", експерт Інституту ландшафтної архітектури Люблінського Католицького Університету, консультант з питань ландшафтної архітектури Національного інституту архітектури і урбаністики, співвласник проєктної майстерні "Garden Concept – Ландшафтні Архітектори". Разом із групою "Garden Concept" здобув низку відзнак і нагород у конкурсах на тему публічних і комерційних просторів. У своїй комерційній діяльності керується авторською ідеєю: "Сад – це також дім", акцентуючи увагу на функціональному та рівноправному характері присадибних територій.
Детально про ці та інші особливості функціональності зелених насаджень, а також про досвід Китаю та Любліна у розбудові зелених зон слухайте у лекції.
лекція
Квіткові луки i натуральні екстенсивні газони
Газони у містах це своєрідна інтегральна територія кожної зеленої зони. Поряд із естетичними функціями газони є запорукою екологічно-дружнього міста: газони збільшують вологість повітря, виробляють кисень, гальмують швидкість вітру, злагоджують амплітуду температур, знижують рівень шуму.

Крім рівно підстрижених, "статних" класичних зелених газонів – так званих "англійських" – у містах набули поширення квіткові луки, травники.

У лекції ви знайдете відповіді на питання про те, як в умовах міста, що має обмежений бюджет на утримання газонів, розвивати квіткові луки й екстенсивні газони.
Ева Тшасковска, ландшафтний архітектор, Люблінський католицький університет
- Як у міських умовах створювати екстенсивні газони й сприяти розростанню квіткових лук?
- Як квіткові луки та екстенсивні газони впливають на біологічне різноманіття міст?
- Який газон – квіткова лука чи екстенсивний – буде більш економічно вигідний в утриманні?
- Як сприяти естетично привабливому вигляду екстенсивних газонів протягом тривалого часу?

Також лектор обговорює питання про те:
Лектор: Ева Тшасковска

Професор Люблінського католицького університету, еколог, ландшафтний архітектор. Працює в Люблінському католицькому університеті, займається дослідженнями у сфері природних основ ландшафтної архітектури та формування ландшафту. Її дотеперішній доробок складають понад 100 наукових публікацій, проєктних робіт та експертних оцінок, що стосуються досліджень таких питань як проблеми формування і захисту/збереження відкритого ландшафту, питання розвитку територій зелених насаджень, їх роль у формуванні екологічної структури, природної системи i системи відпочинку, збереження біологічного різноманіття.
Крім того, у лекції наводяться лайфхаки для активної громади й міських управлінці: як зробити квіткові луки туристично привабливими і тим самим залучити кошти на їх утримання й розвиток.
лекція
Зелена мережа – найкращі практики зі світу
Попри урбанізацію, зазвичай, коли вирішуємо, де відпочити, то найчастіше їдемо з міста – на природу, такі рішення притаманні містянам в усьомі світі. З лекції ви дізнаєтесь про те, як зелені мережі сприяють комфорту проживання у містах, наслідуючи природу. Переважно мета зеленої мережі – усунути бар'єри для безперешкодного руху, створити своєрідний об'єднаний ландшафт, що не залежно від вуличного руху транспорту та міської метушні, максимально сприятиме рекреації.

Фактично йдеться про те, що коли місто пронизане зеленою мережею, то гулячи містом пішки чи на велосипеді ми пересуваємось із однієї паркової зони до іншої безперешкодно, оскільки усі зелені території є рекреаційною мережею.

У лекції обговорюються практичні кейси створення зелених мереж: наприклад, Смарагдове місто у Бостоні, США та мережа Любліна у Польщі.

За запитом слухачів на практичних заняттях спільно з лектором буде нагода проаналізувати чи є можливість зробити таку зелену мережу у вашому місті.
Ян Каміньскі, ландшафтний архітектор, Люблінський католицький університет
Лектор: Ян Каміньскі

Ландшафтний архітектор, експерт Інституту ландшафтної архітектури Люблінського Католицького Університету, член Форуму культури просторів у Любліні. Експертиза: міський ландшафт, відкритий ландшафт, стала і екологічна урбаністика, екологічні мікрорайони, системи міського озеленення, стабільне просторове планування, громадська участь, культура просторів.
Співпрацює з адміністрацією Любліну щодо відновлення ярів i сухих долин міста.

лекція
Зелена і блакитна (голуба) інфраструктура
Лекція – розмова про те, як міста мають реагувати на зміни клімату та якими конкретними діями ми можемо впливати на міський простір, щоби полегшити ці зміни для комфорту проживання у місті. Наприклад, в Польщі та Україні у містах може подовгу не бувати дощів, а потім – короткочасні зливи. Як це використати? Створювати міста-губки, у яких інфраструктура буде доповнена зеленою та голубою (водною) інфраструктурою: зокрема, збирати дощову воду для сповільнення її випаровування, що вплине на мікроклімат та флору й фауну міста.

Лектор роз'яснює, чому для створення зеленої і блакитної (голубої) інфраструктури важлива партисипація, тобто залучення мешканців міста.
Войцєх Янущик, ландшафтний архітектор, Фонд "Ландшафти"
- Які урбаністичні елемент повинні спільно працювати у системі збирання води в місті?
- Навіщо висаджувати зелені дахи в новобудовах?
- Які конкретно технології збирання води у містах є ефективними та як їх запровадити?
Крім того обговорюються питання:
Лектор: Войцєх Янущик

Ландшафтний архітектор, Голова Фонду "Ландшафти", експерт Інституту ландшафтної архітектури Люблінського Католицького Університету, консультант з питань ландшафтної архітектури Національного інституту архітектури і урбаністики, співвласник проєктної майстерні "Garden Concept – Ландшафтні Архітектори". Разом із групою "Garden Concept" здобув низку відзнак і нагород у конкурсах на тему публічних і комерційних просторів. У своїй комерційній діяльності керується авторською ідеєю: "Сад – це також дім", акцентуючи увагу на функціональному та рівноправному характері присадибних територій.
лекція
Бюджет участі та зелений бюджет – що варто знати
В Україні за останні роки бюджет участі або як ще називають – громадський бюджет – став знайомий практично усім активним мешканцями: громадський бюджет це процес, в рамках якого мешканці пропонують ідеї щодо видатків місцевого бюджету, а згодом, голосуючи, вирішують, які з ідей (проєктів) будуть профінансовані.

У Польщі з 2019 року усі міста зобов'язані виділяти кошти на громадський бюджет. Проте так було не завжди: практика бюджету участі була принесена до Польщі із Бразилії у 2005-2010 роках. Перший громадський бюджет було реалізовано у місті Сопоті у 2011 році.

Маючи значний досвід у впровадженні бюджету участі, у Польщі виокремили так званий "зелений бюджет", оскільки одним із домінуючих елементів проєктів громадської участі стало озеленення міст.
Піотр Хорось, директор Департаменту партисипації адміністрації виконавчого комітету міста Люблін
- Які є плюси та мінуси громадського бюджету?
- Для чого потрібен бюджет участі?
- Чому поряд з громадським бюджетом постали проєкти, що отримали назву "зелений бюджет"?
- Чому немає однієї дефініції зеленого бюджету?
У лекціях ви дізнаєтесь про те, якими є сучасні практики громадського та зеленого бюджетів у польських містах, а також детальніше розглянете питання:
Лектор: Піотр Хорось

Директор Департаменту громадської участі адміністрації Любліна. Працював у секторі неурядових громадських організацій, політолог і випускник Школи прав людини Гельсінського Фонду з прав людини, а також Академії антидискримінаційного товариства "Вілла Деціуша". Голова Ради діяльності суспільної користі Любліна та член Ради діяльності суспільної користі при Міністрі сім'ї, праці і соціальної політики, де представляє Унію польських метрополій.
лекція
Шляхи пересування – пішохідні й велосипедні
Пішохідні доріжки, тротуари, а також велосипедні маршрути є елементами так званої зеленої інфраструктури міста. Як доцільно проектувати пішохідні та велосипедні доріжки? Приклади та універсальні правила розповідає лектор – практикуючий велосипедист та лобіст інтересів велоспільноти міста Люблін.

Наприклад, проектуючи велодоріжки, варто пам'ятати, що велосипедист це не лише кремезний чоловік у шоломі, а й мама з дитиною, відповідно велодоріжка має бути пристосована для усіх користувачів.

Що ж до пішоходів, то так само слід зважати: пішоходи переважно рухаються парами або з валізами, що впливає на оптимальну ширину тротуару. Коли бачимо, що, обходячи тротуар, пішоходи протоптали доріжку на газоні, то не слід звинувачувати пішоходів – вони рухаються лінією найменшого опору. В такому випадку саме проектант заклав помилку, неправильно розташувавши тротуар.

Як велодоріжки, так і тротуари мають створюватись у місцях, де дійсно доречні. На жаль, у містах ми бачимо як у великих парках асфальтують доріжки, що цілком могли би бути трав'яними, а велосмуги створюються поряд із дорогами, де рух авто майже відсутній. Такий розбалансований підхід до навколишнього простору впливає як естетично, так і несе збитки для бюджету громади.

З лекції вчимось уникати типових помилок та дізнаємось, що потрібно для ефективного й доцільного облаштування велодоріжок.
Кшиштоф Ковалік, велосипедист, адвокаційник розвитку велосипедного руху
Лектор: Кшиштоф Ковалік

Велосипедист, займається адвокаційною діяльністю в інтересах розвитку велосипедного руху. Автор численних методичних розробок на тему велосипедного руху, зокрема, аналізу велоруху у Любліні, вимірювань у сфері велосипедного руху та звіту щодо безпеки велосипедистів.
лекція
"Кишенькові парки" – найкращі практики для благоустрою простору
Лекція про облаштування "кишенькових парків" – своєрідних зелених островів серед міста, що стають все популярнішими у світі. Така мода на "кишенькові парки" цілком зрозуміла: облаштувати міні-парк як, наприклад, фрагмент скверу можна як у центральних частинах міста, так і серед панельних будинків спального району. "Кишенькові парки" – це природній анклав для відпочинку, контакту з рослинністю серед міста.

Створення "кишенькових парків" може відбуватись на базі громадського зеленого бюджету, тобто із залученням коштів міста. Лектор розповість про досвід Любліна: у місті проводили ревіталізацію прстору та визначали ділянки, де такі парки можуть бути створені.

Втім, кожен "кишеньковий парк" це найперше ідея – чим ми хочемо наповнити простір. Адже на цих ділянках мешканці можуть проводити фото- та художні виставки, дивитись фільми, облаштовувати ярмарки або ж використовувати їх у будь-який інший спосіб рекреації, доцільний для конкретної громади. Наприклад, мешканці Любліну один із "кишенькових парків" облаштували як зелену лекційну зону.

Більше ідей про те як створити та застосовувати територію "кишенькового парку" слухаємо у лекції.
Войцєх Янущик, ландшафтний архітектор, Фонд "Ландшафти"
Лектор: Войцєх Янущик

Ландшафтний архітектор, Голова Фонду "Ландшафти", експерт Інституту ландшафтної архітектури Люблінського Католицького Університету, консультант з питань ландшафтної архітектури Національного інституту архітектури і урбаністики, співвласник проєктної майстерні "Garden Concept – Ландшафтні Архітектори". Разом із групою "Garden Concept" здобув низку відзнак і нагород у конкурсах на тему публічних і комерційних просторів. У своїй комерційній діяльності керується авторською ідеєю: "Сад – це також дім", акцентуючи увагу на функціональному та рівноправному характері присадибних територій.
лекція
Приязне місто
Донедавна могло скластися враження, що людей з інвалідністю в Україні немає, оскільки вони залишаються непомітними. Проте українське суспільство рухається шляхом усвідомлення проблематики людей з інвалідністю та пошуків способів робити міста справді дружніми, доступними для всіх.

Останніми роками ситуація ускладнилася, адже в Україні триває війна. Військові та цивільні отримують фізичні та психічні травми в результаті бойових дій. Часто місцеві органи влади не знають, як діяти, щоби комплексно і професійно вирішити проблему адаптації постраждалих внаслідок війни. У курсі "Приязне місто" розповідаємо про польську історію змін міського простору та психологічного клімату і результати, яких можна досягти завдяки співпраці органів місцевого самоврядування, неурядових громадських організацій, бізнесу, журналістів, навіть маючи невеликий фінансовий ресурс, але будучи відкритими.

Реформа системи соціальної та професійної реабілітації людей з інвалідністю: як було та як працює зараз польська система
З 1989 року Польща вибудовує систему соціальної та професійної реабілітації людей з інвалідністю, що базується на принципах рівних можливостей, недискримінації та включення людей з інвалідністю до всіх ключових сфер суспільного та професійного життя.

Така система складається як з правових інструментів – законодавче врегулювання та акти місцевого рівня, так і з конкретної структури органів влади й місцевого самоврядування, які взаємодіють між собою. У лекції детально розглядається робота місцевої влади (на прикладі Люблінського воєводства) зі створення належних умов у місті задля повноцінного щоденного життя людей з інвалідністю.

Забезпечення роботою людей з інвалідністю, їх відпочинок не лише у сімейному колі, але й у публічному громадському просторі, різноманітні програми адаптації та допомоги, а чи медаль міського голови мешканцям, які мають особливі заслуги у сфері підтримки людей з інвалідністю – це ті завдання та інструменти для їх виконання, про які слухачі дізнаються із лекції та зможуть адаптувати для застосування у своїх громадах.
Марек Стемпняк, заступник голови Правління та директор Навчального центру фонду "Fuga Mundi".
Лектор: Марек Стемпняк

Колишній голова Громадської ради з питань осіб з інвалідністю при мері Любліна та заступник голови Форуму люблінських неурядових організацій. Ініціатор мультимедійного проєкту "Зможеш", просуває активність середовища осіб з інвалідністю та інноваційні методи реабілітації. Проєкт отримав звання "Найкраща інвестиція в людину 2007" в рамках конкурсу "Найкращі практики Європейського соціального фонду". Експерт Міністерства сім'ї, праці і соціальної політики у сфері оцінювання обґрунтованості включення ринкових кваліфікацій до Інтегрованої системи кваліфікацій (ІСК). Член Моніторингового комітету Регіональної операційної програми для Люблінського воєводства.
лекція
Якою є соціальна політика міста Люблін
Лекція-розмова із Монікою Ліпіньскою, заступницею міського голови міста Люблін, що у Польщі, про соціальну політику міста. Управлінці Любліна позиціонують свою діяльність як таку, що створює приязне місто універсальної доступності – дружнє для всіх мешканців.

Структура органів влади, які працюють над реалізації соціальної політики міста, буде знайома мешканцям України, але окремі заходи й підходи до роботи польських колег є новими й наразі мало застосованими в Україні.

Наприклад, у міському управлінні є окремий структурний підрозділ, який координує всі заходи у місті у сфері доступності, запроваджено послугу асистента для людей з інвалідністю, щороку проводяться ярмарки активності для працевлаштування людей з інвалідністю.

Окремий блок лекції – співпраця із неурядовими громадськими організаціями, що є пріоритетом для міста. Доповідачка відзначає, що навіть в умовах браку фінансових ресурсів, але маючи надійних партнерів серед неурядових організацій, влада може робити багато справді корисних для громади заходів й проєктів.
Моніка Ліпіньска, заступниця мера Любліна з соціальних питань з 2011 року
Лектор: Моніка Ліпіньска

Ініціаторка і координаторка заходів у соціальній сфері, проєктів i кампаній з покращення ситуації мешканців Любліна і впровадження рішень у сфері розбудови мережі соціальної підтримки для осіб, яким загрожує соціальне виключення в т.ч. осіб з інвалідністю, людей похилого віку, безробітних, бездомних, сімей з виховними труднощами тощо. Впроваджує та адмініструє місцеві програми політики у сфері здоров'я. Ініціаторка ухвалення програми "Здоров'я для Любліна", в рамках якої здійснюються заходи у сфері просування здоров'я, профілактики i освіти задля здоров'я. Ініціаторка створення Люблінського центру громадянської активності. Засновниця та голова Форуму жінок Любліна. З 2019 – Голова Комісії соціальної політики Союзу польських міст
лекція
Як медіа руйнують стереотипи про людей з інвалідністю
Журналістка та волонтерка Аґнєшка Кравєц з досвіду багаторічної роботи на польському радіо "Люблін" розповідає про силу медіа для створення безбар'єрного середовища й усунення упереджень про людей з інвалідністю.

Адже на радіо може бути не лише інформація про, наприклад, те, де можна отримати соціальні виплати, а й розповіді, як роботодавцям адаптувати робоче місце так, щоб інвалідність не перешкоджала працівнику в роботі; хто надає підтримку батькам дітей з інвалідністю або про те, що культурний захід буде перекладатись на мову жестів.

Ви можете подумати: навіщо в радіо інформація про подію, яка перекладається на мову жестів? Адже глухі радіо не слухають! Проте це важливо, аби родини, колеги, знайомі людей з інвалідністю – глухих або слабочуючих – знали, що, наприклад, виставка живопису, може також перекладатися на мову жестів і так долучались до культурного життя міста.

Конкретні історії і позитивні приклади теж мають величезний вплив на слухачів, особливо у довгостроковій перспективі. Медіа показують, що люди не одні зі своїми проблемами – якщо виникла проблема, то з репортажів у медіа можна пригадати, що є місце, фонд, інституція, куди можна звернутись за допомогою.
Аґнєшка Кравєц, радіожурналістка і громадська діячка
Лектор: Аґнєшка Кравєц

Понад 15 років працює в редакції польського радіо «Люблін». Створює програми, спрямовані на промоцію активності людей з інвалідністю, в тому числі програму "Оптимістичні розмови". Громадська активістка у сфері питань біженців та дітей з інвалідністю. Понад 10 років працює з Фондом "Опанувати долю". Лауреат звання "Жінка Люблінщини 2015" у категорії громадська робота.
лекція
Іміджеві кампанії
Блок відео курсу, з яких слухачі отримають інформацію про іміджеві кампанії як спосіб інтеграції людей з інвалідністю у щоденне життя громади: культурне, соціальне, політичне.

Журналістка Аґнєшка Занько розповідає про свій досвід участі у іміджевої кампанії "Обличчя незауважуваної краси" – фотопроєкт, в рамках якого було створено календар із фотографіями жінок з інвалідністю. Фото були виставлені у торгівельних центрах та на окремій виставці у галереї. Який ефект це мало? Люди бачили, що жінки на фото самодостатні, а самі моделі поділилась враженнями, як проєкт допоміг їм боротись із комплексами та адаптуватись до буденного життя у суспільстві.

Завдяки таким кампаніям i тому, що людей з інвалідністю показують на телебаченні, запрошують на радіопередачі, описують на сторінках преси суспільство звиклося з тим, що такі люди живуть поряд із нами i мають право на те, щоб піти в кафе, зробити покупки, зустрітися з друзями чи піти разом на концерт.
Аґнєшка Занько, журналістка, волонтерка і громадська активістка. Працює у Фонді "Fuga Mundi" і в центрі "Карітас" в Любліні, де керує Домом зустрічей.
Лектор: Аґнєшка Занько

Багаторазова Чемпіонка Польщі з плавання та легкої атлетики. Є представницею людей з інвалідністю, вже 26 років пересувається в інвалідному візку. У 2013 i 2017 роках брала участь в інтеграційних показах моди. Співорганізатор конкурсу "Медаль мера Любліна для людей з інвалідністю та осіб, котрі працюють для підтримки цієї групи осіб". Голова Громадської ради у справах осіб з інвалідністю з 2011 року.
лекція
Проєкти для допомоги людям з інвалідністю у співпраці із владою
Лекція складається з кількох інформаційних блоків та найперше надає інформацію про те, як у Польщі та Європейському Союзі фінансуються інституції, в тому числі громадянського суспільствоа, що займаються підвищенням кваліфікації та працевлашутванням людей з інвалідністю.

Ключове для успішності проєктів з допомоги людям з інвалідністю – співпраця. Лектор, який займається проєктами для допомоги людям з інвалідністю з боку неурядових організацій та бізнесу, зауважує, що під час співпраці з управлінням праці у Любліні були напрацьовані такі відносини, які давали змогу бути партнером адміністрації. Місцеві органи влади запрошують організації та бізнес на різноманітні навчання, конференції, у яких беруть участь люди з інвалідністю, які також були учасниками проєктів із підвищення кваліфікації, працевлаштування.

Один із прикладів проєктів, що адаптують людей з інвалідністю до щоденного міського життя, це облаштування приміщень індукційними петлям. Такі петлі є рішенням, що дозволяє особам з вадами слуху, тобто особам, які не спілкуються за допомогою мови жестів, порозумітись з іншими людьми, наприклад, у адміністрації, на рецепції.

У другому відео цього блоку розказано історію як місцева церковна парафія облаштувала індукційні петлі у костелі.
Роберт Ґделя, перекладач мови жестів, народився у сім'ї людей з вадами слуху, з 2000 року працює у Польському Союзі людей з вадами слуху у Білій Підляській.
Лектор: Роберт Ґделя

Активіст Люблінського Форуму неурядових організацій та член Громадської Ради з питань осіб з інвалідністю при мері міста Біла Підляська. Засновник Системи невербальної комунікації (перекладач мови жестів on-line). З 2002 року працює з людьми з інвалідністю у Фонді "Fuga Mundi". У 2016 році Міністром праці і соціальної політики призначений до Ради мови жестів.
лекція
Говоримо про вибори і місцеве самоврядування
Чесний діалог про вибори і місцеве самоврядування: чому щасливі мешканці економлять кошти міського бюджету і хто відповідальний за соціальні інновації в місті.
Знайомимось з командою міської ради Гдині, що вже більше 20-ти років трансформує своє місто.

Онлайн курс в розробці
заступниця ректора Люблінського католицького університету, ландшафтна архітекторка та еколог
голова Фонду "Ландшафти", інспектор нагляду за озелененими територіями
депутат міської ради міста Ґдиня з 1998, заступник міського голови з 2000 року
Ева Тшасковска
Войцех Янущик
Міхал Ґуць
Серед наших спікерів
Беата Шадзюль
директор Департаменту політики у сфері сім'ї в адміністрації Виконкому міста Ґдиня, депутат міської ради Ґдині у 2010-2018 роках

Контакти
+38 096 361 89 97
Eid-ukraine@eid.org.pl
Made on
Tilda